МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ – ТВОРЕЦЬ ПІСНІ, ЩО СТАЛА СИМВОЛОМ НАЦІЇ

МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ – ТВОРЕЦЬ ПІСНІ, ЩО СТАЛА СИМВОЛОМ НАЦІЇ

"Вербицький для нас є не тільки музикантом,

а й також символом нашого

національного відродження в Галичині".

С. Людкевич

                  Михайло Вербицький належить до тієї плеяди українських композиторів, які заклали підвалини нової композиторської школи, що увійшла в історію нашої музики під назвою “перемишльської”. Іван Франко цілком слушно назвав Михайла Вербицького “найзначнішим талантом” серед галицьких композиторів і не без підстав.

                Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 р. на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.

               У 1828 році при перемишльській кафедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти.

                У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію.

Його літургійна творчість, театральна музика, світські хори, інструментальна музика стали важливою часткою церковних богослужень, театральних вистав, концертного життя, домашнього музикування. В цей період пише повну Літургію на мішаний хор, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяще» та інші церковні композиції.

                 Найвідомішим твором Михайла Вербицького є музика до пісні  на слова Павла Чубинського, яка в сучасних умовах стала не тільки Державним гімном України, а й символом мужності та гідності. 10 березня – 150 років з часу першого публічного виконання гімну у місті Перемишлі (нині - територія Польщі).

                 Його життя і творчість були сповнені контрастів: непросте життя сільського священика, ускладнене матеріальними нестатками і відокремлене у глухій провінції від світу великого мистецтва, дивовижно поєднувалися з потужною результативністю творчої діяльності.

                 Помер Михайло Вербицький 7 грудня 1870 року, похований в селі Млини (Польща).

                 Патріотична пісня “Ще не вмерла Україна” досить швидко переросла у Національний гімн, який сьогодні став гімном нашої незалежної держави, що обезсмертило ім’я галицького композитора.

                Під час подій на Майдані гімн звучав з 21 по 29 листопада 2013 р. щоранку о 4 годині. Традиції вирішили не зраджувати навіть у тій екстремальній ситуації, коли о 3.50 ранку надійшла команда «зачистити Майдан». Дівчата, піднявшись на верхні щаблі й притулившись до стели, голосно співали Гімн України, а хлопці, оточивши їх кільцем, намагалися вмовити «Беркут» припинити побоїще.

                Аби морально підтримати всіх, хто були по-звірячому побиті при розгоні Майдану, українці розпочали новий 2014 рік виконанням гімну. Це було неймовірне видовище, оскільки під час співу всі здійняли ліхтарики догори, перетворивши Майдан на казку і встановивши таким чином новий світовий рекорд...