ВІТАЄМО НАШОГО ЗЕМЛЯКА!

Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами
України з нагоди Дня Соборності України» від 22 січня 2019 р. за № 14/2019
за значний особистий внесок в культурно-освітній розвиток Української
держави, вагомі трудові досягнення і багаторічну сумлінну працю почесне
звання «Народний артист України» присвоєно Брилинському Юрію
Богдановичу - артистові драми Національного академічного українського
драматичного театру імені Марії Заньковецької, м. Львів.
Ю.Брилинський народився 25 березня 1942 р. в смт Бориня Львівській
області. Від 1943 р. проживав у селах Улашківці, Шульганівка та Ягільниця
нашого району.
Після закінчення Ягільницької середньої школи працював у місцевому
колгоспі. У 1960-1964 рр. навчався на філологічному факультеті Львівського
університету. Від 1963 р. дотепер – актор Львівського академічного (нині
національного) драматичного театру імені Марії Заньковецької.
Зіграв понад 120 ролей на сцені, знімався в кінофільмах. Не раз
гастролював на Тернопільщині, зокрема й на Чортківщині.
Так, у 2009 році виконав свою заповітну мрію - привіз до селян с.
Шульганівка, де виховувався у сім`ї багатолітнього місцевого пароха о.
Фіголя, виставу «Наталка-Полтавка». У березні 2010-го повний аншлаг
зібрали «заньківчани» в РКБК ім. К.Рубчакової своєю «Гуцулкою Ксенею».
Вітаємо нашого славного земляка із заслуженим званням і безмежно
гордимося цим!

«Привіт Тобі в цей день, Ти рідная Богине, що на широку путь ведеш увесь народ!..»

Ти вічно молода
і вічно нам потрібна,
Із Твоїм світлом ми
не згубимось вночі!
Веди ж нас далі Ти,
світи в серцях огнями,
Хай скоро ціль свята
засяє вже над нами.
(Ю.Шкрумеляк, «Привіт
«Просвіті»)
Ці поетичні рядки Ю.Шкрумеляка доводять, яка велика роль належить
«Просвіті» в житті українського народу. Коли я вела пошукову роботу про
діяльність «Просвіти» сіл Шульганівка і Долина на початку 90-х років, коли
ще жили люди, які були членами «Просвіти», то можна сказати, що діяла
вона ще за часів панування Австрії (архівні дані засвідчують функціонування
«Просвіти» в наших селах ще в 1898 році).
Збиралися тоді члени «Просвіти», а був то 1925 рік, в хаті господаря
Пельвецького, а потім в сім’ї Коритка. Головою «Просвіти» в ті роки був
Демко Дутка (як згадувала його дружина, був талановитим артистом), якому
допомагав Яків Опиханий (в с. Долина «Просвіту очолював Йосип Дерій, а
керівником хору був Петро Сенів). Найбільш відомою людиною на той час
не тільки в селі, а й у всій окрузі був дяк Аксентій Кляштофорський. Він не
лише служив дяком, а й керував всією культурно-просвітницькою роботою.
Хор, що він створив при «Просвіті» наших сіл і яким керував, вважався за
найкращого в повіті. Був він і режисером драмгуртка. Грали вистави «Ой не
ходи, Грицю», «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка». Кожна вистава
відбувалася під музичний супровід – так згадували музиканти Михайло
Гедеон, Василь Іванків, Михайло Осадца. Інструменти купували за свої
гроші. У 1929 р. було побудовано читальні в наших селах за кошти громади,
до того ж, будували їх самі селяни.
Потім і бібліотека була в читальні, якою аж до війни керував Михайло
Войцишин. При читальні був створений гурток кухарів, ним керувала Ольга
Фіголь, а також – «Союз українок». Допомагала їй в цьому голова повітового
товариства «Союз українок» Надія Юрчинська. Робота їх славилась на всю
округу.

Священик Михайло Фіголь, який служив на нашій парафії майже
півстоліття, керував при читальні політичними зібраннями, на яких поучав
людей бути активними будівниками своєї держави, її патріотами. Отець був
людиною високоосвіченою, знав аж шість іноземних мов. Його мудрість і
порядність, позиція активного борця за волю України назавжди залишилась у
пам’яті жителів сіл Долина і Шульганівка.
У ті роки – 1935-1939-й – «Просвіта» була найвідомішою в повіті, а ті,
хто належав до «Просвіти», мали ще й який гонор! Організацію «Просвіти»
переслідували польські власті, особливо в 1930-1932 рр. Проте керівники
отримували дозвіл і концерти, вистави таки відбувалися.
У 1939 році роботу «Просвіти» було припинено. У роки війни, десь до
1950 року, в читальні деколи грали вистави, танців не було. Молодь не могла
танцювати з огляду на те, скільки було винищено люду в час війни, а потім –
в Сибірах і тюрмах, насамперед учасників ОУН-УПА. Так згадує пенсіонерка
Палагія Микуляк.
Нині ми в своїй роботі стараємось не переривати нитку тих добрих
традицій минулого. Так, з ініціативи Любомира Хруставки кілька років
поспіль – з 2009-го по 2012-й влаштовували свята-зустрічі з вихідцями з
наших сіл. На них прибували люди, чиї батьки свого часу перебували в
«Просвіті». Ті земляки й надалі підтримують з селянами найтісніші зв’язки.
Це зокрема заслужений артист України Юрій Брилинський – він виховувався
у сім’ї о. Фіголя. Для бібліотеки наш славетний земляк дарує книжки, а
також виконав свою заповітну мрію – привіз до селян виставу «Наталка
Полтавка» у виконанні акторів-«заньковенчан». Наталії Сенів вже за
вісімдесят років, та вона впродовж дев’яти літ поспіль передплачує для нашої
книгозбірні газету «Вільне життя» і надіслала фотографії святкування
«Просвіти».
Варто вдячно згадати ім’я отця Романа Гончарика, який завжди нам
допомагає, директора СБК Ганну Прондюк, активістку Тетяну Бабій,
вокальний ансамбль «Перевесло», що є уособленням давніх традицій
минулого та сьогодення. У проведенні різних цікавих краєзнавчих заходів,
національних свят бере участь багато молоді та дітей старшого і молодшого
віку. Їх внесок в таку потрібну справу регулярно висвітлюється на Інтернет-
блозі «Бібліотека-філія с. Шульганівка». А нині у книгозбірні оформлено
книжкову виставку «Просвіта»: минуле і сьогодення». Дбаймо повсякчас про
те, щоб не розгубити рідних традицій.
Олександра КУЧЕР,
бібліотекар с. Шульганівка

На давніх світлинах: святкування Дня «Просвіти» с. Шульганівка і Долина,
на передньому плані – отець Михайло Фіголь, їмость Ольга, її сестра і Надія
Юрчинська; членки «Союзу українок» с. Шульганівка та Долина, 1938 рік.