Віночок туги і любові Іванни Мищишин

Віночок туги і любові Іванни Мищишин

             У 2010 році вийшла перша збірочка поезії «Віночок туги і любові» нашої землячки Мищишин Іванни Володимирівни. До неі ввійшли вірші про Україну, рідне село Долина, емігрантське життя.
            Події на сході України не змогли пройти осторонь серця нашої землячки. Свої думки вона виклала на аркуші паперу…

«Зупинити війну»

В донецьких степах, чи луганських курганах.

Було це тепер на українських шляхах.

 Десь там при дорозі у травах пахучих,

Чувся там стогін людей тих живучих.

Там були убиті і ранені важко,

Поклич допомоги маленькая пташко,

О, Боже мій любий спини це прокляття,

Пошли ти на землю всім людям каяття,

Зупинити війну бо вона злая відьма,

О, Боже мій любий! Збережи Україну!

Пошли мир і спокій у нашу країну,

Щоб там при дорозі не вмирали сини,

Щоб завжди у сім’ях щасливо жили,

Щоб все це скінчилось, а ворог щоб здався,

Союз зла й неправди назавжди розпався.

 

«Молитва за Україну»

Молися, сестро, брате мій за неньку Україну.

За мир і спокій між людьми, за землю неділиму,

Щоб голуб миру пролетів над нашою землею,

І українцям сповістив, що буде мир над нею,

Щоб пишним цвітом на землі любов вітала храми,

Молися сестро, брате мій, за мову солов’їну

І Бог послухає нас всіх, і збереже країну.