Дві грані одного таланту

Життя – це рух,

Завії і півстанки,

І сила мрій,

Якої не збагнеш,

Велике щастя –

Зустрічати ранки

І дякувати Богу,

Що живеш.

В.Вихрущ «Щастя».

«Економіст і поет – людина великої душевної краси» на таку тему
поетичну годину підготувала і провела бібліотека-філіал с.Шульганівка 22
березня з учнями в приміщенні школи. Під час проведення міроприємства
була оформлена книжкова виставка «Бринить, бринить душі струна» (до 85 р.
від д.н. Володимира Вихруща). Бібліотекар О.Кучер розпочала свій виступ про
життєвий і творчий шлях поета. Доля Володимира Вихруща, людини-митця,
економіста, відвела йому особливу роль. Його біографія – це історія нашого
краю, держави, прекрасна, складна, звичайна, яскраво неповторна. За
плечима Володимира Павловича так багато зроблено. Вражає його
працездатність так і результативність: доктор економічних наук, член-
коресподент Академії підприємництва і менеджменту України, професор
Тернопільської академії народного господарства, член Спілки письменників
України, Лауреат літературних премій імені братів Лепких та імені Іванни
Блажкевич. Під час заходу звучали вірші поета «З нами Бог», «Читаючи
«Кобзар» (Романів Христина), «Спішу в село» (Драпак Софія), «Дума про
Україну» (Софія Луговик), «Отчий дім», «Моє дитинство» (Кучер Олександра),
«Галичанка (Романів Надія). Присутні прослухали пісню В.Вихруща «Коріння».
Вчитель української мови Іванків О.В. підготувала презентацію по творчості
письменника.

Обірвана струна Володимира Івасюка

Володю, Володю, так довго без тебе
Минають літа.
Без тебе не в небо - в провалля безнебе
Стікає життя.
Без тебе неначе аж дихати годі,
Мов душать - мене.
І навіть дзвінке многоструння мелодій
Без тебе - сумне.
Б.Стельмах «Без тебе»
Годину спомин «В.Івасюк у нашій пам’яті, серцях, душах і піснях»
проведено бібліотекою-філіалом с.Шульганівка 21 березня 2019 р. спільно з
учнями школи. Оформлено книжкову викладку «Велика Україна, а замінити
ніким». З вступним словом до присутніх звернулася бібліотекар О.Кучер.
Ведуча заходу Романів Надія розповіла про життєвий і творчий шлях
В,Івасюка. «він вийшов із того благословенного краю співучої Буковинської
землі у гамірний світ, щоби стати весняним вітрилом чарівної пісні» - так
відгукувалась про українського співака і композитора В.Івасюка відома
співачка Софія Ротару. Пісні Володимира вже стали класикою української
естради, вони пройшли перевірку часом. Бібліотекар О.Кучер розповіла про
конкурси і фестивалі імені В.Івасюка. Присутні прослухали вірш
Б.Стельмаха «Весняний вирій», «Без тебе». Вчитель української мови
О.Іванків підготувала презентацію по творчості композитора. На завершення
присутні виконали пісню «Червона рута».

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО ЖИВЕ

В дні перемог і в дні поразок,

Щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої земні.

Ю.Рибчинський

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє,
пам’ятає в шанує людство. До них належить ім’я українського поета
Т.Г.Шевченка.
До дня народження Пророка 9 березня бібліотека спільно з
будинком культури долучилися до флешмобу «Шевченко в об’єктиві». В
бібліотеці оформлено книжкову виставку «Шевченкове слово живе», біля
якої діти читали поезію Великого Кобзаря. Звучала поезія «Тополя»,
«Тарасова ніч», «Тече вода з під явора», «Зацвіла в долині». Лотоцька Оля
виконала пісню «Кохайтеся чорнобриві».
10 березня спільно з церквою проведено літературну годину «Слово,
пісня, дума Кобзарева – окраса й суть мого життя». Отець Роман Гончарик
відправив поминальну панахиду та звернувся до присутніх з промовою.
Ведучі заходу Хруставка Соломія, Вівчар Наталя розповіли про життєвий і
творчий шлях поета. Присутні почули вірші з уст дітей: Сенів Павла та Тараса,
Луговик Софії, Романів Христини та Надії, Кадацьких Сергія та Віталія, Бук
Миколи, Драпак Софії. «Заповіт» виконала Дроздова Таня. Луговик Микола
прочитав вірш місцевої поетеси Мищишин Іванни «Стань Тарасе», Лотоцька
Оля виконала пісню на слова Т.Шевченка «Сумно, сумно», Луків Ліза,
Дроздовська Таня виконали пісню «Зацвіла в долині».
Завершилось святкування «Заповітом» у виконанні церковного хору
та всіх присутніх.

«КУТЯ СВЯТВЕЧОРА БАГАТА І НА РІЗДВО ЩАСЛИВА ХАТА»

Під такою назвою 19 січна 2019 р. в будинку культури
с.Шульганівкиа відбулося Різдвяне дійство, яке підготували працівники
культури села. Ведучі свята Т.Хруставка та Л. Осадца розпочали захід
словами:
«Коли зима вступає в Україну, збирають свята всю нашу родину.
За стіл вони щасливі сідають і Рождество Христове прославляють,
І скрізь лунає коляда у краї, з нею оживають всі наші звичаї».
Отець Р.Гончарик благословив захід та організаторів дійства.
Відбулося дійство «Святої Вечері», яке відтворили С.Драпак, М.Бук,
І.Луговик, А.Максимів, А.Король. Вертеп у сучасному стилі відтворили:
Т.Осадца, М.Чубков, Н.Прондюк, М.Луговик, С.Побуринний, Л.Дроздова,
О.Хом’як, М.Кушнерик, І.Пельвецька, М.Бук, А.Присяжний, С.Хруставка,
Н.Вівчар, С.Букалюк, Т.Сенів, О.Казьмірський.
Оплесками зустрічали присутні вихованців дитячого садочка «Сонечко»
(вихователь Т.Зібрівська). Колядки дарували ансамбль дівчат школи під
керівництвом Г.Річної, старовинну щедрівку «У Києві рано» виконала
О.Лотоцька. Солісти Н.Осадца, В.Жолківська дарували пісні присутнім.
Різдвяну поезію читали Х.Бартків, С.Луговик, Х.Романів, Н.Вівчар, Сергій та
Віталій Кадацькі, Звучала поезія місцевого поета М.Іванкова «Різдвяна
молитва за мир». Засіяли зерном присутніх А.Присяжний, Р.Хрик, І.Качан.
Радо глядачі вітали гостей з с.Ягільниця З.Запухляк та з с.Нагярянка дует
«Вишиванка» у складі В.Маковійчук і О.Галещук. Як зазвичай свої пісні
дарував жіночий ансамбль «Перевесло».
Щедрі вітання присутнім дарували голова Шульганівської сільської
ради І.Біловус, директор ПАП «Довіра» О.Войцишин, депутат районної ради
Л.Хруставка.
На завершення заходу директор СБК Г.Прондюк подякувала всій
громаді за участь у святі, а також спонсору заходу - Генеральному директору
ТзОВ «Нива-Біла» Редфірн Крістофер Марк.

ВІТАЄМО НАШОГО ЗЕМЛЯКА!

Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами
України з нагоди Дня Соборності України» від 22 січня 2019 р. за № 14/2019
за значний особистий внесок в культурно-освітній розвиток Української
держави, вагомі трудові досягнення і багаторічну сумлінну працю почесне
звання «Народний артист України» присвоєно Брилинському Юрію
Богдановичу - артистові драми Національного академічного українського
драматичного театру імені Марії Заньковецької, м. Львів.
Ю.Брилинський народився 25 березня 1942 р. в смт Бориня Львівській
області. Від 1943 р. проживав у селах Улашківці, Шульганівка та Ягільниця
нашого району.
Після закінчення Ягільницької середньої школи працював у місцевому
колгоспі. У 1960-1964 рр. навчався на філологічному факультеті Львівського
університету. Від 1963 р. дотепер – актор Львівського академічного (нині
національного) драматичного театру імені Марії Заньковецької.
Зіграв понад 120 ролей на сцені, знімався в кінофільмах. Не раз
гастролював на Тернопільщині, зокрема й на Чортківщині.
Так, у 2009 році виконав свою заповітну мрію - привіз до селян с.
Шульганівка, де виховувався у сім`ї багатолітнього місцевого пароха о.
Фіголя, виставу «Наталка-Полтавка». У березні 2010-го повний аншлаг
зібрали «заньківчани» в РКБК ім. К.Рубчакової своєю «Гуцулкою Ксенею».
Вітаємо нашого славного земляка із заслуженим званням і безмежно
гордимося цим!

«Привіт Тобі в цей день, Ти рідная Богине, що на широку путь ведеш увесь народ!..»

Ти вічно молода
і вічно нам потрібна,
Із Твоїм світлом ми
не згубимось вночі!
Веди ж нас далі Ти,
світи в серцях огнями,
Хай скоро ціль свята
засяє вже над нами.
(Ю.Шкрумеляк, «Привіт
«Просвіті»)
Ці поетичні рядки Ю.Шкрумеляка доводять, яка велика роль належить
«Просвіті» в житті українського народу. Коли я вела пошукову роботу про
діяльність «Просвіти» сіл Шульганівка і Долина на початку 90-х років, коли
ще жили люди, які були членами «Просвіти», то можна сказати, що діяла
вона ще за часів панування Австрії (архівні дані засвідчують функціонування
«Просвіти» в наших селах ще в 1898 році).
Збиралися тоді члени «Просвіти», а був то 1925 рік, в хаті господаря
Пельвецького, а потім в сім’ї Коритка. Головою «Просвіти» в ті роки був
Демко Дутка (як згадувала його дружина, був талановитим артистом), якому
допомагав Яків Опиханий (в с. Долина «Просвіту очолював Йосип Дерій, а
керівником хору був Петро Сенів). Найбільш відомою людиною на той час
не тільки в селі, а й у всій окрузі був дяк Аксентій Кляштофорський. Він не
лише служив дяком, а й керував всією культурно-просвітницькою роботою.
Хор, що він створив при «Просвіті» наших сіл і яким керував, вважався за
найкращого в повіті. Був він і режисером драмгуртка. Грали вистави «Ой не
ходи, Грицю», «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка». Кожна вистава
відбувалася під музичний супровід – так згадували музиканти Михайло
Гедеон, Василь Іванків, Михайло Осадца. Інструменти купували за свої
гроші. У 1929 р. було побудовано читальні в наших селах за кошти громади,
до того ж, будували їх самі селяни.
Потім і бібліотека була в читальні, якою аж до війни керував Михайло
Войцишин. При читальні був створений гурток кухарів, ним керувала Ольга
Фіголь, а також – «Союз українок». Допомагала їй в цьому голова повітового
товариства «Союз українок» Надія Юрчинська. Робота їх славилась на всю
округу.

Священик Михайло Фіголь, який служив на нашій парафії майже
півстоліття, керував при читальні політичними зібраннями, на яких поучав
людей бути активними будівниками своєї держави, її патріотами. Отець був
людиною високоосвіченою, знав аж шість іноземних мов. Його мудрість і
порядність, позиція активного борця за волю України назавжди залишилась у
пам’яті жителів сіл Долина і Шульганівка.
У ті роки – 1935-1939-й – «Просвіта» була найвідомішою в повіті, а ті,
хто належав до «Просвіти», мали ще й який гонор! Організацію «Просвіти»
переслідували польські власті, особливо в 1930-1932 рр. Проте керівники
отримували дозвіл і концерти, вистави таки відбувалися.
У 1939 році роботу «Просвіти» було припинено. У роки війни, десь до
1950 року, в читальні деколи грали вистави, танців не було. Молодь не могла
танцювати з огляду на те, скільки було винищено люду в час війни, а потім –
в Сибірах і тюрмах, насамперед учасників ОУН-УПА. Так згадує пенсіонерка
Палагія Микуляк.
Нині ми в своїй роботі стараємось не переривати нитку тих добрих
традицій минулого. Так, з ініціативи Любомира Хруставки кілька років
поспіль – з 2009-го по 2012-й влаштовували свята-зустрічі з вихідцями з
наших сіл. На них прибували люди, чиї батьки свого часу перебували в
«Просвіті». Ті земляки й надалі підтримують з селянами найтісніші зв’язки.
Це зокрема заслужений артист України Юрій Брилинський – він виховувався
у сім’ї о. Фіголя. Для бібліотеки наш славетний земляк дарує книжки, а
також виконав свою заповітну мрію – привіз до селян виставу «Наталка
Полтавка» у виконанні акторів-«заньковенчан». Наталії Сенів вже за
вісімдесят років, та вона впродовж дев’яти літ поспіль передплачує для нашої
книгозбірні газету «Вільне життя» і надіслала фотографії святкування
«Просвіти».
Варто вдячно згадати ім’я отця Романа Гончарика, який завжди нам
допомагає, директора СБК Ганну Прондюк, активістку Тетяну Бабій,
вокальний ансамбль «Перевесло», що є уособленням давніх традицій
минулого та сьогодення. У проведенні різних цікавих краєзнавчих заходів,
національних свят бере участь багато молоді та дітей старшого і молодшого
віку. Їх внесок в таку потрібну справу регулярно висвітлюється на Інтернет-
блозі «Бібліотека-філія с. Шульганівка». А нині у книгозбірні оформлено
книжкову виставку «Просвіта»: минуле і сьогодення». Дбаймо повсякчас про
те, щоб не розгубити рідних традицій.
Олександра КУЧЕР,
бібліотекар с. Шульганівка

На давніх світлинах: святкування Дня «Просвіти» с. Шульганівка і Долина,
на передньому плані – отець Михайло Фіголь, їмость Ольга, її сестра і Надія
Юрчинська; членки «Союзу українок» с. Шульганівка та Долина, 1938 рік.